опіка

-и, ж.

1) Піклування про кого-, що-небудь, догляд за кимось.

2) Постійний нагляд, контроль за чиїми-небудь діями, вчинками. Дріб'язкова опіка.

3) юр. Організований і контрольований державою нагляд за недієздатними громадянами (малолітніми, душевнохворими і т. ін.), піклування про їхні особисті та майнові права та інтереси. || Контрольований державою нагляд за майном недієздатних громадян. || Особи або установи, на які покладено такий нагляд; опікуни. Служити в опіці.

••

Міжнаро́дна опі́ка — система управління територіями від імені та під керівництвом ООН.